slide slide slide slide slide slide slide slide slide
 
 

Порада:  для перегляду натискайте кнопку мишки і, утримуючи її, переміщайте курсор в будь-якому напрямку.

Чинадієво Сент Міклош замок у 3D форматі. Замки 3Д

  У 12 кілометрах на схід від Мукачева, там, де гори усе ближче підходять до річці Латориця, розташоване селище Чинадієво. Його історія тісно пов'язана з історією Мукачева. У письмових джерелах село Чинадієво вперше згадується під 1214 р. як Сент-Міклош. Ця угорська назва фігурує в офіційних документах аж до 1944 р. И походить від побудованого тут і названого ім'ям святого Миколи феодального маєтку. У 1264 р. король Иштван V дарує село Чинадієво магістру Аладару, королівському уповноваженому у справах до галицкого князя. Наприкінці XIV ст., у 1387 р., Чинадіївська домінія переходить у володіння магната Перені. А в XV ст. у селі будується замок власника домінії, що зберігся до наших днів. Він створений на кшталт більш древніх романських феодальних твердинь. 

    Зовні замок схожий на неприступну фортецю – це масивна сіра двоповерхова будівля з двома кутовими триярусними вежами, товщина стін якої перевищує 1 м. Замок має форму неправильного чотирикутника, витягнутого з півночі на південь. Зверху спорудження нагадує букву «П», широку, з короткими бічними сторонами. На першому поверсі палацу – шість кімнат і один зал, що називався колись палатою, із просторим вестибулем. Другий поверх по своєму плануванню до певної міри повторює перший – там теж шістьох кімнат, небагато менше розмірами, і великий зал. Приміщення замка перекриті сферичними зводами з розпалубками, у той час як на вежах хрестоподібний звід. З першого поверху на другий можна було потрапити дерев'яними сходами, що знаходилися всередині замка по центру будинку. Оскільки основою господарства феодала минулого були натуральні повинності селян, то в замку малися й великі підвали для збереження продуктів, зерна.

    Майже все спорудження покрите двосхилим дахом, лише південно-східне і північно-західне крила – трискатним, а у веж – шатровий дах. Під дахом тягнеться ряд невеликих вікон-бійниць, що якби оперізують весь будинок.

    Коли домінія переходила до нового власника, мінявся й власник замка. У 1574 р. Чинадіївську домінію купив Михайло Телегді за 22 тисячі форинтів. А в 1610 р. замок хотів купити Іштван Н’ярі. З відповідним клопотанням він звернувся до короля, заявивши, що готовий сплатити 7 тисяч форинтів. Але чекати рішення купівлі він змушений був цілих 15 років! А ще через 15 років на одній зі стін замка з'явився герб, зроблений уже на замовлення родини Лоньої. У 1657 р. замок був значно пошкоджений польськими військами князя Любомирського, що змусило його власників провести ґрунтовні відбудовні роботи. Але з часом замок поступово втрачає своє стратегічне значення. На початку XVIII в. спорудження перестало відповідати своєму первісному призначенню. Правда, під час антигабсбурзької війни 1703-1711 р. замок ще послужив повстанцям – сюди відступив вождь цього руху Ференц II Ракоці після поразки повсталих від австрійських військ під Мукачевом 27 червня 1703 р.

    Після закінчення останньої антигабсбурзької війни, Мукачівсько-Чинадіївська домінія (в 1612 р. у результаті об'єднання Чинадіївської і Мукачівської доміній була утворена одна – Мукачівсько-Чинадіївська) переходить у володіння австрійського імператора. У 1726 р. імператор Карл VI дарує Мукачівсько-Чинадіївську домінію, а разом з нею і сіло Чинадієво архієпископу Шенборну, рід якого володів Чинадієвом майже два століття.

    Громадське об'єднання «Калган-А», до складу якого входять художники і краєзнавці, взяло на себе зобов'язання зберегти цей важливий пам'ятник архітектури й історії XV століття. Він міг би стати культурно-художнім центром Мукачівського району, де знаходилися б історико-краєзнавчий музей, концертний і конференц-зали, картинна галерея.

    Зараз тут тривають реставраційні роботи, які проводить орендар замка, художник Йосип Бартош.

  Екскурсіїї по замкам у Закарпатті проводить туристична компанія Про Карпати +38 050-338-19-92



Показать карту со всеми объектами